Результати пошуку слова: Проворно
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня
всміхнувся хлопець і, схопившись за полудрабок, проворно вискочив на воза. … ставить ноги на верхній щабель, проворно, по-дівочому, спускається на тік. … І Денисенко, що зиркував округлими очима за кожним кроком активу, проворно, не на свої літа, підбіг до Мірошниченка. … Югина проворно бігала по хаті, рихтуючи на стіл миски і вечерю.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Поміж ворогами
Він проворно підвівся з стільця, ніби підскочив, незважаючи на свою доходжалість, побіг в сіни, вибіг на ґанок і гукнув на погонича: – … сказала проворно писарша, махнувши не лицем, а підборіддям на свого чоловіка. … І вона вхопила одну гілку, нахилила, проворно зірвала два розкішні китяхи квіток і подала паничеві.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки
– питав Волько й разом з тим проворно висолопив язика, полизав кінчик матерії й показав Ганушеві.– От подивіться: їй-богу, не злиняє до самої вашої смерті. … Волько ще раз поліз на полиці й проворно скинув ще дві штуки матерії. … Балабушиха помарніла й зсохлась, як опеньок, але й в старості зосталась проворною та говорючою.