| прово́рний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | прово́рний | прово́рна | прово́рне | прово́рні |
| родовий | прово́рного | прово́рної | прово́рного | прово́рних |
| давальний | прово́рному | прово́рній | прово́рному | прово́рним |
| знахідний | прово́рний, прово́рного | прово́рну | прово́рне | прово́рні, прово́рних |
| орудний | прово́рним | прово́рною | прово́рним | прово́рними |
| місцевий | на/у прово́рному, прово́рнім | на/у прово́рній | на/у прово́рному, прово́рнім | на/у прово́рних |