Результати пошуку слова: Прово

Провоювати

Posted on by / 0 Comment

провоюва́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив провоюва́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа провою́ймо 2 особа провою́й провою́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа провою́ю провою́ємо, провою́єм 2 особа провою́єш провою́єте 3 особа провою́є провою́ють МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. … провоюва́в провоюва́ли жін.р.

Прововтузитися

Posted on by / 0 Comment

прововту́зився, прововту́зивсь прововту́зилися, прововту́зились жін.р. … прововту́зилася, прововту́зилась сер.р. … прововту́зилося, прововту́зилось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник прововту́зившись

Іван Кривуцький – За полярним колом

Posted on by / 0 Comment

Прислуховувався збоку до розмов, вивчав настрої, але нав'язуватись якомусь гуртові односельців не наважувався, щоб не прийняли за провокатора. … 7 Листопада, і вони щоденно проводили обшуки по секціях, на вахтах при поверненні з роботи. … А той виявився провокатором і продав його.

Проволочити

Posted on by / 0 Comment

проволочи́ти1 – дієслово доконаного виду (протягнути; затримати) Інфінітив проволочи́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа проволочі́мо, проволочі́м 2 особа проволочи́ проволочі́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа проволочу́ проволо́чимо, проволо́чим 2 особа проволо́чиш проволо́чите 3 особа проволо́чить проволо́чать МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

Провокація

Posted on by / 0 Comment

провока́ція – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний провока́ція провока́ції родовий провока́ції провока́цій давальний провока́ції провока́ціям знахідний провока́цію провока́ції орудний провока́цією провока́ціями місцевий на/у провока́ції на/у провока́ціях кличний провока́ціє* провока́ції*

Проволока

Posted on by / 0 Comment

проволо́ка – іменник жіночого роду (затримка) відмінок однина множина називний проволо́ка проволо́ки родовий проволо́ки проволо́к давальний проволо́ці проволо́кам знахідний проволо́ку проволо́ки орудний проволо́кою проволо́ками місцевий на/у проволо́ці на/у проволо́ках кличний проволо́ко* проволо́ки* [розм.]

Проворонити

Posted on by / 0 Comment

проворо́нити – дієслово доконаного виду Інфінітив проворо́нити однина множина Наказовий спосіб 1 особа проворо́ньмо 2 особа проворо́нь проворо́ньте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа проворо́ню проворо́нимо, проворо́ним 2 особа проворо́ниш проворо́ните 3 особа проворо́нить проворо́нять МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

Проволоводитися

Posted on by / 0 Comment

проволово́дився, проволово́дивсь проволово́дилися, проволово́дились жін.р. … проволово́дилася, проволово́дилась сер.р. … проволово́дилося, проволово́дилось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник проволово́дившись

Володимир Винниченко – Відродження Нації

Posted on by / 0 Comment

Коріння люто стиснули, обшматували, приглушили, замертвили, а бочку полатали, оббили залізними обручами, весь апарат її зміцнили кулеметами, жандармерією, поліцією, провокаторами, циркулярами, всіма удосконаленими європейськими, азіатськими та американськими засобами наймодерніщої техніки клясового панування.