ФРАНКО Iван Якович – Борислав смiється Posted on by / 0 Comment Так ми й зробили – брали лиш часом по кiлька шусток, щоби яко-тако продихати. … – Як бачите, тепер жиди так дуже впевнилися, що нас багато, що голод зжене робiтникiв чимраз бiльше до Борислава, що не питають, чи можна нам продихати, чи нi, а знижують нам плату раз у раз.
Любко Дереш – Намір! Posted on by / 0 Comment Я відчував потребу усамітнитися і продихати ще кілька спогадів, які ладні були піднятись на поверхню.
