Результати пошуку слова: Прозоро-Синій

…вигой-далася за село; жалібний спів чи впав сльозою на поля, чи розчинився в небесній прозорості, чи полетів за журавлями в чужі краї, одначе Горопахи ще надслуховували… На них зелений, малиновий, синій і білий хітони… він аж підскочив до мене, блідий аж синій, і скрипнув зубами.

Капелюх із пером та синій плащ виднілися весь час попереду. Доки Галей, мружачись, проходив через вестибюль, синій плащ уже замаячив біля ліфта. Вкрита тонким шаром прозорої криги кора на дереві переливалася під промінням сонця, наче кришталь.

Був аж синій од виснаги, очі йому блиснули гострим ляком, певно, ще не вірив, що батько повернувся… В старому дубовому лісі, прозорому й збадьорливому.

Мабуть, надто мало чорнильної рідини лишилося уже в неї в кишені, і хмарка через це вийшла прозорою. Він швидко ввійшов до лабораторії і почав одягати свій синій робочий халат.  – відповів зоолог, наблизивши обличчя до прозорого металу вікна. 

Він зрідка ковзає пальцями по зеленаво-прозорому аркуші, що висить на рівні його грудей. Синій палахкотливий струмінь із сичанням увіткнувся в землю, лизнув стояки і на мить затримався на тілі лежачого. Прозоро сяяло блакитне небо.

Ясно-синій колір дуже приставав їй до лиця. Мені гарно лежать на спині в теплі й дивитись на небо, дивитись здалеки на багаття, на освіченого, ніби прозорого діда. Небо було чисте, синє, як шовковий синій намет.

Цього ранку Йонька встав удосвіта, коли шибки на вікнах були іще чорні і по Троянівці в синій імлі хрипко горланили півні. На тлі голубого, ніжного, прозорого, світлого неба вона виглядала як молоденька тополя, яку зненацька вдарило грозою і залишено напризволяще на розпутті.

І він закутав наявну в себе голову прозорою хмаркою. І його синій зір печально топився у синьому-таки від синього неба просторі. І саме від тих пасем і полився синій вогонь.  Чого це він такий синій? 

Синій в нього каптанець, жовті черевики. Синій в нього каптанець, жовті черевики. – Пан Підкопай – досить огрядна особа, щоб просто узяти й розтанути у прозорому повітрі… Щоправда, у нас повітря скоріш густе.

продовжив Х’ю і пояснив, показуючи на свій синій нейлоновий фартух, що закривав дебелого Вундстон а від шиї аж до колін: – Він так і не збагнув, коли гелікоптер відірвався від землі, бо фіранка стала прозорою, потім відлетіла кудись, і… Дейвід прокинувся від тиші. обізвалася Мері, показуючи синій уламок.