КОТЛЯРЕВСЬКИЙ Іван Петрович – Наталка-Полтавка Posted on by / 0 Comment I Наталка так обезглуздiла, що любить за пропастившогося Петра? … За нелюбом коли буду, то мушу пропасти.
Іван Драч – Григорій Сковорода Posted on by / 0 Comment Сприйми слова ці, струєні та хворі, Даждь зцілення – я ж твого слова пастир, Не дай пропасти!..
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні Posted on by / 0 Comment ніж у себе дома, в панській неволі, пропасти… Громада пішла від Мирона ні з чим, міркуючи та сумуючи… Зажурився й старий січовик.
ШКЛЯР Василь – Залишенець Posted on by / 0 Comment Коли в листопаді двадцятого петлюрівці відходили за Збруч, Ярко вирішив пробиратися додому: краще пропасти, ніж іти з ганьбою на чужину.
Гнат Хоткевич – Довбуш Posted on by / 0 Comment — Ік бес гонив голим — могло би молоко пропасти. … Бо ти молодий, недосвідчений, можеш пропасти».
НЕСТАЙКО Всеволод Зиновьевич – Тореадори з Васюкiвки Posted on by / 0 Comment – Невже хочеш пропасти, як Гунька? … Та хiба вiн дасть добру пропасти – до пiвночi бороду у водi мочив, по картоплинi з дна визбирував.
МИРНИЙ Панас – Повiя Posted on by / 0 Comment Мабуть, десь пiд тином доведеться пропасти: усiм чужа, нiкому не потрiбна, як той покидьок. … Коли не хоч пропасти, кидай мерщiй свого старого друга!
Іван Драч – Крила Posted on by / 0 Comment Це б коня мені, і на коня би, І за ними, за ними б услід Запропасти, пропасти в тих конях — Сам себе хто й коли здожене?!
МИРНИЙ Панас – Лихо давнє й сьогочасне Posted on by / 0 Comment Йди, замов за нас добре слово, не дай живцем пропасти.
