Результати пошуку слова: Просто
Остап Вишня – Вишневi усмiшки. Забороненi твори
Я тепер уже й не оглядаю, як прийде, а просто питаю: – … Грунський в публiцi… А просто вийшов, сiв i повечеряв. … До того було нiколи, що просто страх…» i т. … Та дуже просто. … А ще ж по городах, по хлiвах, по садках, по клунях… Дiд Глушко, так той просто сказав: – … До того було нiколи, що просто страх…» i т.
Остап ВИШНЯ – Зенітка – Усмішки, фейлетони, гуморески
– ваших нєт!» Махонула макогоном і фашиста просто в лоб – бах! … Просторінь Просторінь нашої території неоднакова. … Усі ці неосяжні простори землі родючої тепер наші, німецькі… Від Дніпра аж до Чорного моря всі ці лани безмежні ми заселимо німцями. … А хто з жінок українка, у неї чоловік просто хоч у румунські королі.
Украдений син – Андрій Чайковський
Польські королі, а опісля московські царі забезпечили всі ці великі простори землі за нами. … Із високих піднебесних просторів почувся крюкіт журавлів. … Пустився просто на балку. … При нашій помочі, нашою кров’ю загорнула такі простори землі під своє панування, приборкала турка і татарина — нащо їй нас тепер?
О. М. Устименко – СПЕЦІАЛЬНІ РАДЯНСЬКІ АВТОМОБІЛІ ДЛЯ ІНВАЛІДІВ ТА ЇХ ЕКСПЛУАТАЦІЯ НА ХАРКІВЩИНІ (КІНЕЦЬ 1940-Х – 1990-ТІ РОКИ)
Багато хто просто не мав однієї руки або ноги. … Для кузова обрали таке компонування: несуча основа – зварена просторова рама із труб. … Підвіска кріпилася до звареної просторової рами. … Спеціалізовані запорожці позначалися спеціальними знаками-наліпками на вітровому й задньому склі: спочатку просто обмежувальними – «
Адріан Кащенко – У ЗАПАЛІ БОРОТЬБИ
Більшість козаків вже розташувалася по полявині, розправляючи своє молодецьке, стомлене довгим походом тіло на вогкій, запашній траві, помережавши всю простору полявину своїми різноколіровими жупанами. … На очах усіх два гостряки од шабель, простогнавши у повітрі, впали на збиту копитами коней землю.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – Сон
Цiкавiсть Марти зросла, коли Антiн, по прохiдцi, пройшов не в їдальню, а просто до себе. … Од блакитних просторiв на душi в мене було блакитно, тепло, просторо. … Але тiльки тiнь впала або шеберхнуло щось – вже вона зникла у непомiтнiй шпарцi, наче влiзла просто у камiнь. … Вiчно самотнiй в просторах моря, а море хлюпа в його боки.