Результати пошуку слова: Прохати
КВИТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Маруся
та, сеє сказавши, як заплаче гірко і стала його прохати: – … Хоч би й швидше дійшов, так не вмів би так усього розказати; а якби цилюрик не захотів іти, то батрак не вмів би його і прохати, як сам отець. … – Я сього хотіла прохати… та боялась вас потурбувати… І вже здоров’я!… Хіба спасення душі… коли б тільки швидше… –