Володимир Винниченко – Сонячна машина

— Я прошу не для боротьби, а для врятування честі й життя… мого й мого сина. — Прошу не перебивати. Прошу вас залишити мене і сподіваюсь… Граф Адольф покірно схиляє голову. — Я корюся, ваша світлосіе, але прошу вибачити мені, я таки мс розумію своєї провини й образч, про яку ваша світлість зводили згадати.

Улас Самчук – Волинь

Бог, звiсно, тройцю любить… Ну, сусiде… Прошу, прошу… I тут ще пiдлив. Прошу, прошу… Випийте… Частуйтесь… – Прошу! Я дуже вас прошу! Геть за мiсяця верталися гостi на подвiр’я, а пiсля довго ще цiлувалися та прощалися, та запрошували “до нас”, та дякували, аж поки вiз за возом поволi викотились на м’яку дорогу i зникли в темнотi.

Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ

Скажуть: радянська влада йому дорогу до інституту підмела, прошу, вчися, щоб не змарнувався твій талант. Чи це, може, прошу пана, теж протидержавні міркування? І при цьому, прошу запам’ятати, засвідчив нашу незнищимість: а таки не втопились ми в мороці, не звиродніли в рабів і не згибли з лиця землі, яко обри.

БОКАЧЧО Джованні – Декамерон

бо кожного разу, як я бував на сповіді, хоч би й як часто, хотілося мені спокутувати всі гріхи мої, які я тільки зазнав за собою од дня народження та й до самого дня сповіді; тим-то, панотченьку мій любий, прошу я вас – питайте мене про все докладно, так, буцім я ніколи не сповідався.

Прошуміти

прошумі́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив прошумі́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа прошумі́мо, прошумі́м 2 особа прошуми́ прошумі́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа прошумлю́ прошумимо́, прошуми́м 2 особа прошуми́ш прошумите́ 3 особа прошуми́ть прошумля́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

ЧОРНОГУЗ Олег – Претенденти на папаху

–  То я тебе попрошу, – То я попрошу, ти мене не перебивай. –  То я перепрошую, але які саме?  –  То я перепрошую, –  То я попрошу, коли я кажу, то щось знаю!  То я попрошу, ще в сарматів було заведено: якщо голова в тебе яйцем, то ти належиш до царського роду, бо наділений вищою мудрістю!.. 

ЗИМА Александр Викторович – День на роздуми

сказав Малькольн, запрошуючи Вундстона до столу. – Дейвід Рассел запрошує трупу з негритянського балету. –  Зброю прошу залишити в холі, –  Прошу ваші піджаки, джентльмени. – Х’ю, Малькольне, прошу, піднімайтеся нагору. І прошу вести розмову без взаємних образ.  Через тиждень я напрошуюсь у гості.

Прошукати

прошука́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив прошука́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа прошука́ймо 2 особа прошука́й прошука́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа прошука́ю прошука́ємо, прошука́єм 2 особа прошука́єш прошука́єте 3 особа прошука́є прошука́ють МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

ЛЕМ Станіслав – Кіберіада

Коли Болюдар був у гарному настрої, він запрошував до зали найближчих йому гостей і показував їм страховисько. Краще вже нічого не роби, прошу тебе; що мені від того, коли на Місяці з’являтимуться щораз нові й нові дракони, один одного страшніші, коли мені жоден там не потрібен!

ФРАНКО Iван Якович – Борислав смiється

–  Все готово, прошу пана будовничого. –  Добре, прошу пана! –  А як, прошу пана, спустимо сей камiнь на мiсце? –  А може, воно троха небезпечно, прошу пана? –  Нi, коханий сусiдої Прошу так не казати, що невелика особа… Як же так?.. –  А особливо прошу зауважити, – –  Добре, прошу пана!