Результати пошуку слова: Пруд

ФРАНКО Iван Якович – Борислав смiється

Posted on by / 0 Comment

Рифка мимоволi скрикнула i пруднулася взад. … Я пруднувся до дверей ванкира i нехотячи потрутив одного з тих, що мене частували. … Я знов пруднувся до него. … Важка i незвична для нього праця думок кинула його мов у гарячку, висисала прудко його сили. … Вiн такий прудкий, як iскра!

ЯРМЫШ Юрій – ЛЕТЮЧЕ ДЕРЕВО

Posted on by / 0 Comment

Райдужні пташки літають, високі, без жодної гілочки дерева ростуть – тільки на верхівках велике, як лопух, листя хитається Прудкі руді звірята з довгими хвостами з дерева на дерево скачуть. … МІСТ На прудконогому вороному коні як вітер мчав проти сонця юнак. … – гукали йому прудкі смугасті зебренята.

ШКЛЯР Василь – Залишенець

Posted on by / 0 Comment

Пруд-то вон блізка. … Ось такий був цей Біжу – щира душа, прудкий, безвідмовний, а що вже легкий на ногу, то міг цілий день іти пішака врівень із кіннотою. … Трималися ближче один до одного, Ворон стишував трохи Мудея, бо він був прудкіший за Ходиного степовика.

УКРАЇНКА Леся – Поезiї

Posted on by / 0 Comment

VII Ой високо сонце в яснiм небi стало, Гаряче промiння та й порозсипало, По хвилях блакитних пливе човен прудко. … Тупотять прудкiї конi, Гомiн ближче все лунає, З-за кущiв юрба мисливська На долинку вибiгає. … I мого прудкого слова Не затримає темниця, Полетить воно по свiтi, Наче тая вiльна птиця.

ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори

Posted on by / 0 Comment

Одначе гобліни прудкіші за гномів, а тутешні гобліни знали дорогу краще, бо ж самі рили ці ходи, та й люті були – аж шаленіли; тож гноми, хоч як поспішали, а все виразніше й виразніше чули гоблінські крики й виття. … а вовки-уорги прудкіші за поні.

КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Григорій Федорович – Конотопська відьма

Posted on by / 0 Comment

Куди ж то він так потяг прудко? … Хлопці човнами її і не здоженуть, і вірьовками накидають, так усе нічого; так прудко плава, як тая щука, тільки попереду і позаду хвиля устає, бо звісно, як відьма плава: вже пак не по-нашому!

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари

Posted on by / 0 Comment

Конi збiгли дуже прудко на греблю, i балагула засiла в грязь по самiсiнькi маточини. … Мiж тими паперами було багацько писаних i лiтографованих перекладiв нових європейських авторiв: Ренана, Бюхнера, Фейербаха, Прудона, деякi забороненi цензурою твори Шевченка i багато дечого iншого.

Микола Олійник – Леся

Posted on by / 0 Comment

Як порива мене палке бажання Піти туди пісками, чагарями, Послухати гірської пущі гомін, Заглянути в таємную безодню, З потоками прудкими сперечатись, Поміж льоди дістатись самоцвітні, Збудити в горах піснею луну!.. … Прудкий, невгамовний, він сміявся, вигравав усіма можливими барвами.