ТРУБЛАЇНІ Микола Петрович – Шхуна «Колумб» Posted on by / 0 Comment Люда лише помітила, як бородатий миттю звівся на ноги, наче його підкинула пружина, і, розмахнувшись чимось, сильно вдарив Марка по голові. … Як на пружинах позлітали з підвісних койок червонофлотці.
ЕРНЕСТ Гемінґвей – Прощавай, зброє Posted on by / 0 Comment – А так, що вони в мене нашпиговані осколками від міни, старими гвинтами, матрацними пружинами і всяким таким добром. … Пружина була досить туга, але затвор ходив легко.
ЧОРНОГУЗ Олег – Претенденти на папаху Posted on by / 0 Comment Скрипнула пружина. … Сідалковський відчув у голосі Стратона Стратоновича батьківські нотки і одразу насторожився: «М’яко стелить, але на оголених пружинах». –
НЕСТАЙКО Всеволод Зиновьевич – Тореадори з Васюкiвки Posted on by / 0 Comment Нас аж угору пiдкинуло, мов на пружинах. … – раптом дзвiнко на весь клас клацає пружина i, вискочивши з коробочки, б’є знизу Стьопу Карафольку, що сидить перед нами.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Причепа Posted on by / 0 Comment За кожним поворушенням чайника, за кожним поданим стаканом вона вигинала стан, шию, повертала в'язи так мило й легенько, неначе вона вся була на пружинах. … В мене язик не на пружинах.
ЛЕМ Станіслав – Кіберіада Posted on by / 0 Comment Кожне з нових Трурлевих створінь мало в голові гомеостатик, а в тому гомеостатику приварені по боках заклепки, поміж ними й могла собі гуляти його вільна воля як їй заманеться; а під сподом знаходилася пружина Добра, котра тягнула на свій бік значно сильніше, ніж інша, менша, притримувана колодкою, пружина деструкції і руйнації.
Григір ТЮТЮННИК – Вир Posted on by / 0 Comment Від дубової кладки, схованої поміж густими вербами, пружинами розпускаються водяні кола. … — вигукнув Марко, впав на ліжко в одежі, загойдався на пружинах.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – Ялинка Posted on by / 0 Comment Опустилась на помiст серед бiлих хвиль сукнi, i пiд важкими грудьми у -неї сухо затрiщала пружина.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня Posted on by / 0 Comment Але як на пружинах підхопився Варчук з землі і знову упав обличчям униз — кулак в Дмитра був важкий, мов довбня.
ФРАНКО Іван Якович – ПОЕЗІЇ, ЩО НЕ ВВІЙШЛИ ДО ЗБІРОК Posted on by / 0 Comment Вона огнистая лучина, Що жару в серця долива, В машині поступу пружина, Непоборима і жива.
