Дмитро Білий – ЗАЛОЖНА ДУША
— розчулено промовив Ґаґін і щиро, по-братерськи, розцілував намісника в обидві щоки, прямо у товсті червоні губи, захитався, але вже був підхоплений надійними руками льокаїв, що понесли його до покоїв. … Здавалося, з кожним кроком солдат багнети штрикали прямо у небо… — … тихо сказав Остап, дивлячись прямо у дідові очі.