СТРУГАЦКИЙ Аркадий Натанович – Населений острів
Тут, як завше, приємно пахло озоном, мерехтіли дублюючі екрани, голомозий заморений асистент (ім’я мав таке, що його неможливо було запам’ятати, а прізвисько – Торшер) вдавав, ніби настроює апаратуру, і з цікавістю прислухався до чвари. … Йому ніколи ніщо не подобалося, цьому Мемо Грамену, на прізвисько Копито Смерті.