Володимир Дрозд – Катастрофа
Знову чорна прірва, де навіть зорі не блимають… … Не страшна жодна прірва, жодне падіння, якби ми зродилися безсмертні. … І забуття приходило — стрілка спідометра на блимаючім кружальці перехилилась за сто, тепер уже не було ні вечора, ні асфальту, була тільки сутінкова прірва, в яку падав Іван Загатний.