Микола Олійник – Леся Posted on by / 0 Comment Пурпуровою загравою палали засніжені шпилі далекої Чорногори.
КЛАРК Артур – Колиска на орбіті Posted on by / 0 Comment Побачивши, що він справді простяг руку до пурпурового наросту, я більше стриматись не міг, з усього розмаху вдарив його по пальцях і штовхнув.
ЛЕМ Станіслав – Едем Posted on by / 0 Comment Просіка весь час міняла напрямок, іноді половина величезного, пурпурового, сліпучого сонячного блиску поставала навпроти машини, іноді вона ховалася за поворотом, і тільки криваві спалахи пробивалися крізь чорнильні зарості, які…
ЧОРНОГУЗ Олег – Претенденти на папаху Posted on by / 0 Comment Він різко обернувся і побачив, що недалеко від нього, біля пурпурової оксамитової гардини, з фужером червоного вина в руках стоїть молода полька з довгим рівним носиком і гарно обрамленим бузковою помадою напіврозкритим ротом.
ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори Posted on by / 0 Comment Вище, вище здіймалася вогнедишна тварюка, аж поки всілася на вершині, випустивши два струмені – зеленого й пурпурового полум’я.
ФОЕР Джонатан Сафран – Все ясно Posted on by / 0 Comment відтоді мала руки ледве вловимого пурпурового відтінку – такого кольору стає срібна смужка неба над Радзивіловим лісом, коли сонце сідає за нього на третю Суботу листопада.
Улас Самчук – Волинь Posted on by / 0 Comment А скiльки квiтiв всiляких – i бiлих, i синiх, i жовтих – ромашки всипали геть увесь схил до лугу, малi бузовi дзвiночки, жовтi кульбаби, пурпурово-червонi дикi гвоздички, на кущах бiлi парасольки-повiйки… I народу стiльки здовж дороги i здовж рiчки стежкою, i по тамтому боцi попiд заставською сосниною…
Жюль Верн – 20 000 льє під водою Posted on by / 0 Comment Вона пофарбована пурпурового фарбою древніх і має фіолетовий відтінок, який я добуваю з середземноморських молюсків-аплізій.
Олесь Гончар – Твоя зоря Posted on by / 0 Comment Суцільна знерухомленість, незвична, видно, навіть для старого сетера, що, часто дихаючи, виглядає з розкішної, пурпурового кольору машини.
БОКАЧЧО Джованні – Декамерон Posted on by / 0 Comment Серед тих, що недавно приїхали, був такий собі маестро Сімоне да Вілла, багатий не стільки на знання, скільки на спадки батьківські, хоч і величався доктором медицини та пишався пурпуровою мантією; поселився він на вулиці, що тепер зветься Гарбузовою.
