Результати пошуку слова: Пшениця

МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні

Posted on by / 0 Comment

тепер буде своє жито, й своя пшениця, і просо, й ячмінь, і гречка… Одберу місцину, картоплі насаджу, – … Тільки нагинається високе жито, колосиста пшениця під його рукою; а там глянь-уже ззаду й сніп лежить, товстий та чепурний… Радіє Мотря; хвалиться людям – не нахвалиться ї своїм сином.

Остап Вишня – Мисливські усмішки

Posted on by / 0 Comment

Праворуч од дороги пшениця пiшла схилом до рiчечки. … Уже чути, як шелестить пшениця, уже його "ха-вав" i "пать-падьом" нiби бiля самiсiнького вашого вуха! … Щоб не сумно вам було йти, ви б могли проказувати, iдучи межею помiж пшеницями: По ниве прохожу я узкою межой, Поросшей кашкою и цепкой лебедой!

Ольга Кобилянська – Земля

Posted on by / 0 Comment

Довкола бурдея пишалася вліті на широких отих просторах, що десь аж ген на краю злучалися з голубим небом, найкраща пшениця, колисалося в ритмічних, лагідних рухах високе золоте жито, а тут і там бігли зелені пасма конюшини, обсипані рожевим пахучим цвітом, та біліли ниви дрібної гречки.

МИРНИЙ Панас – Лихо давнє й сьогочасне

Posted on by / 0 Comment

Забув Федір, що всього через ярок у невеличкій хатині лежить його Хівря тяжко недужа, що на полі яра пшениця його корявих рук дожидає, а лановий уже довів прикажчикові, що з Проценкового двору ні одна душа на панщину не вийшла… Про все на світі забув Федір! … У панича такі жито та пшениця поросли густі та високі-благодать божа!

Іван КРИВУЦЬКИЙ – ДЕ СРІБНОЛЕНТИЙ СЯН ПЛИВЕ…

Posted on by / 0 Comment

Далі колосились озима пшениця та жито, яке ще восени посіяли до створення колгоспу, і заростали бур’янами ділянки, залишені під овес, картоплю, яру пшеницю. … Голод улітку нам уже не загрожував, коли дозріло жито, пшениця, лісові горіхи і ожина в середині серпня.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Дума про невмирущого

Posted on by / 0 Comment

Вмить жовта пшениця зачорнiла од безлiчi рухливих цяток людських голiв, i цяток цих ставало щораз бiльше й бiльше. … Все в ньому волало про порятунок вiд неминучої смертi, i вiн теж кинуся туди, за тими, що бiгли пахучими пшеницями невiдомо куди й чого.