Результати пошуку слова: Піаніно

піаніно. Кішка хазяїна сиділа на піаніно і муркотіла.    Я сів за піаніно. У квартирі над ательє хтось почав грати на піаніно якісь вправи, одноманітні своїми змінами тону.    Я сів за піаніно і заграв кілька модних пісеньок. Я ще трохи побринькав на піаніно, потім з’їв бутерброд і теж вийшов.

А тепер скажіть мені, чи можна науково пояснити той факт, що у марсіан є: по-перше, освинцьовані вікна, по-друге, будинки з куполами, по-третє, гойдалки на ґанках, по-четверте, інструмент, що являє собою точну копію піаніно – це, напевно, і є піаніно, – Десь у місті хтось грав на піаніно.

А тепер скажіть мені, чи можна науково пояснити той факт, що у марсіан є: по-перше, освинцьовані вікна, по-друге, будинки з куполами, по-третє, гойдалки на ґанках, по-четверте, інструмент, що являє собою точну копію піаніно – це, напевно, і є піаніно, – Десь у місті хтось грав на піаніно.

Усі завмирали, коли він сідав за піаніно й густим оксамитовим підбаском заводив пісню про двох закоханих голубочків, а щупленька паніматка Оленка (так він її називав) долучалася до нього таким ангельським голосочком, що дехто не стримував сліз.

А ще – вона грала на піаніно. У нас в селі ніхто з дівчаток не грав на піаніно. І дві години грала мені на піаніно. І в кімнаті, куди вона мене завела, стояло піаніно…

Над піаніно висіла репродукція з картини Бекліна «Острів мертвих» у рамі фантазі темно-зеленого полірованого дуба, під склом. Я не платив за прокатне піаніно вісім місяців, але ж я його не продав, хоч зробити це мав цілковиту змогу. Лунали звуки піаніно.

З допомогою Окуневського Леся взяла в тимчасове користування піаніно, їхня кімната перетворилася на своєрідний музичний салон. — вона для чогось, мабуть, несвідомо, підняла кришку піаніно.

Вони грали на піаніно, грали в шахи і вчили мене танцювати. І в кіно, в риданні піаніно душа моя рвалась од крику і, як птиця з підтятими крилами, билася в крові мовї муки.

Почав перебирати пальцями, наче грав на малесенькому піаніно. Кав’ярня називалася «Козенятко» і нагадувала заїзд Веселих І дев’яностих років, де не забули ні райдужних ламп Тіффані, ні канделябрів зі скляними дармовисами, ні механічного піаніно.