СТАСЬ Анатолий – Сріблясте марево Posted on by / 0 Comment Можливо, клубок почне розмотуватися саме з цього кінця… Коли вже в кишені був квиток до південного українського міста, в якому працював підполковник Логвиненко, а машина чекала генерала біля під’їзду, щоб відвезти на вокзал, у нього виникло вирішення, внаслідок…
ШКЛЯР Василь – Залишенець Posted on by / 0 Comment Під фотознімком зазначалося, що полковник генштабу Гамалій нещодавно призначений новим командувачем повстанських військ Південної України.
БРЕДБЕРІ Рей – У сріблястій імлі Posted on by / 0 Comment На південному заході небо потемніло, вітер здіймав на дорозі куряву.
ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному Posted on by / 0 Comment Десь зовсім близько задзвонила синиця, пахла, збуджуючись для насіння, земля, і видно було, як по спіненому Дніпру женуть великий пліт: колоди мали піти для січення міст на південному прикордонні.
Валеріян Підмогильний – НЕВЕЛИЧКА ДРАМА Posted on by / 0 Comment А єсть ще й інше небо, незнане небо Південного Хреста, Скорпіона, Вітрил, Фенікса, Золотої Риби!
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Причепа Posted on by / 0 Comment Всі вийшли надвір, всі обнімались, цілувались, обнімали й міцно цілували Якима, потім посідали на вози і під гарячим промінням південного сонця рушили в дорогу.
Стендаль – Червоне і чорне Posted on by / 0 Comment Не сподіваючись більше нічого від Європи, після того як Меттерніх завів у ній свої порядки, бідолашний Альтаміра змушений був тішитись мріями про майбутнє, коли держави Південної Америки стануть сильними й могутніми й повернуть Європі свободу, послану їм Мірабо 1.
Валерій та Наталя Лапікура – Поїзд, що зник Posted on by / 0 Comment Пасажир летів зі Львова до Новосибірська через Київ, рейс затримали – погані погодні умови на Південному Уралі.
Семен Скляренко – Володимир Posted on by / 0 Comment У двох колодязях, викопаних біля південної стіни, за ніч збиралось на лікоть-два води, удень – і того менше.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою Posted on by / 0 Comment Там, на тій стороні південній, стояв безугавний, прогресивно наростаючий клекіт, що перетинав світ упоперек від обрію до обрію, з південного заходу на північний схід… І Максимові занудило під серцем, –
