КОСТЕНКО Ліна – Берестечко
Хлопці ждали мене півсуботи і цілу неділю. … А на возах – старі, уже як мертві, обличчями до неба, горілиць. … Півонія і півень. … Високу душу теж стрясає дріж Бо я стояв до ворога обличчям. … Горлали ж до півночі. … Я ж сам розбештав тебе, єдина Було, заскочу до свої хати, щоб до півночі тебе кохати. … Обличчя скель пооране віками.