За сестрою – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment Трісці кров підступила до голови на таку зневагу… … Тоді Павлусь підступив під дворище і спитав Мустафу: —
Юрій Яновський – ВЕРШНИКИ Posted on by / 0 Comment загін до Чубенка, всі пізнавали рудого фельдшера, підступного приблудька, кожне не жалувало рук. … Підступи до перекопських та чонгарських позицій лежали на рівній місцевості, і самі позиції зміцнені всіма можливими способами.
ВЛАД Марія Миколаївна – Стрітеннє: Книжка гуцульських звічаїв і вірувань Posted on by / 0 Comment Але Бог все звав його розпобратимом – добре затямував підступність Сатани. … Має свій чистий зеленоокий вид, свою говірку, свій бистрий норов, підступно мілка – броду не дасть.
АДАМС Петер – Ангели по десять шилінгів Posted on by / 0 Comment Це така підступна особа, що я із задоволенням вручив би орден тому, хто спровадив би її на той світ. … в приязному голосі місіс Порджес не вчувалося ніяких підступних ноток.
Четверта заповідь – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment — Черупа підступив до Шалапінди з затисненими кулаками. … Але з нашого села ніхто того не зробив, бо прошу пана, то треба бути майстром раз, щоби до такого чуйного злодія підступити, а друге, щоби йому закинути стричок на шию.
ФРАЙБЕРГ Герман – Таємнича Африка Posted on by / 0 Comment Ось вони підступили так близько, що я міг би дотягтися до них руками. … Вона підступала з шумом і тріском, час від часу викидаючи вгору, мов прапори, язики полум’я.
Улас Самчук – Марія Posted on by / 0 Comment Спитав лише поглядом… Підступив до Максима. … Обох їх породила… Звернулася до Лавріна, підступила до нього зовсім близько… —
ГОНЧАР ОЛЕСЬ – СОБОР Posted on by / 0 Comment Юшкоїд підступив до студента ближче, розглядав з підозрою. … А ми й підступитися боїмось, раби папірця!
Володимир Дрозд – Катастрофа Posted on by / 0 Comment Нездара Загатний підступно витісняє генія Хаблака. … А він завжди є, вчорашній наш день, хитрий, підступний, рукатий, бовваніє в нас за плечима й чекає не дочекається, коли ми хоч у найменшому схибимо.
КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Григорій Федорович – Конотопська відьма Posted on by / 0 Comment Тут і без вас нудьга узяла, і печінки до серця, так і чую, як підступають, – … – крикнув що є мочі сам пан сотник конотопський, Микита Уласович Забрьоха, що вже йому дуже брало за живіт і печінки під серце підступали, бо не обідав і досі.
