Skip to content
— А я дуже радий, що ти не знав цього, Гаррі. …
Я вже й портретові своєму не радий, — …
— Так, зараз я радий. …
— Я радий, що ви кінець кінцем оцінили мою роботу, — …
Зрештою, я навіть радий цьому, хоч мені б і не хотілося, щоб ви сварилися через портрет. …
— Я буду страшенно радий! …
— Ах, Доріане, я дуже радий, що ви так поставились до цього!
До побачення, мій молодий друже, я радий, що ти навідав мене. …
Радий буду пригостити молодого колегу чашкою чаю і провести з ним годину в приємній розмові, а якщо гість захоче, то знайдеться де й переночувати. …
Я таки стомився і радий, що матиму тепер дозвілля, яке, думаю, на мою втіху, не раз ділитимеш зі мною і ти.
— Радий, радий, моя маківко… …
— Радий бачити тебе, пане полковнику, — …
радий послужити, чим можу. …
— Радий, радий і клопотатимусь за Пулавського… …
— Я дуже радий… …
— Порадитися, то йдіть, ідіть, панове; я радий з братами поговорити, — …
— Дівку просто не можна впізнати, красунею стала і Соломон був би радий узяти її собі за дружину…
Позад нас текла річка, і місто ми захопили дуже вправно, а от гори за ним узяти ніяк не могли, і я був радий, що австрійці начебто сподівалися колись, як скінчиться війна, повернутись назад до міста, бо обстрілювали його не так, щоб зруйнувати, а тільки трохи, аби лиш обстрілювати.
— Поруч… Радий, Дмитре? …
— І радий би, так літа не ті, — …
так вовком визвірився: «Радий, що кривавицю мою возиш, погибелі на вас нема». …
Видно, що й Іван був радий парубкам, хоча й зводив насмішкувато очі на жінку, що танула, наче віск, від поважних Дмитрових речей. …
Дуже радий!
