НЕСТАЙКО Всеволод Зіновійович – Загадка старого клоуна
Серце мов аж зайшлося вiд радостi. … Не знаю вже, як вiн там порозумiвся з попечительською радою, але Фей i Фея бiльше в нас не з'являлися. … Найлюдськiша радiсть з усiх радостей людських. … Менi вiд радостi перехопило подих, коли я пiднiс до вуха трубку i почув рiвне безперервне гудiння (так званий зумер).