БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою
Ах, як поєднати радість народження з трагедією неминучої загибелі когось посеред тих, що зійшлися тут разом?!. … Лови, брат… Горе й радість – усе пополам!.. … Та він стримував радість, боячись сполохати щастя. … Мало, що вони його фізично мучили, вони ще й псували, затемнювали йому радість від людської щирости.