БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський Posted on by / 0 Comment Карапетьян помовчав після такого вступу, а тоді почав оповідати свої фрагменти, нанизуючи їх на барвистий разок мальовниче й опукло, як колись його прапрабабуся – перська Шехеразада свої фантастичні новели «Тисяча й однієї ночі».
Любко Дереш – Намір! Posted on by / 0 Comment мовби у мені вивільнилися крила, і я задля спроби разок ними тріпнув. … На шиї вона мала важкий разок намиста в народному стилі, яке видалося мені смішним і недоречним. … Його теліпнуло разок і відкинуло на метр назад, так що аж гепнувся на спину, як лантух із цибулею.
Володимир Набоков – Лоліта Posted on by / 0 Comment О, дайте менi хоч разок порозчулитись! … Лахматий дворняга, з вогкою вiд бруду шерстю звислою з брюха, вийшов з-вiд дому, призупинився розгублений, i за тим зайшовся лагiдно гуф-гукати в мене, щулячись i тикаючи носа вгору; припинив, повештав навколо й поблизу, та разок ще гуфнув.
РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі Posted on by / 0 Comment Я, Руствелі, вірш складаю, в груди зранений на скін, І устенну давню повість я нижу в разок перлин. … Блиск її наповнив площі, і доми, й квартали, й сад; Між троянд її обличчя цвів разок перлин-близнят.
ІЛЬФ Ілля Арнольдович – Дванадцять стільців Posted on by / 0 Comment Іноді доводиться яйцям вчити знахабнілу курку… Іще разок… Так. … – Іще один разок, –
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем Posted on by / 0 Comment І в її голові швидко потяглися, як разок намиста, теми для розмови: година, негода, горнична, куховарка, абрикосове варення, сині баклажани, вчорашній несмачний борщ… «Ні, не випадає!
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня Posted on by / 0 Comment В узголов’ї біля порожньої пляшки валялася шапка з гетьманським тризубцем і жовтою брудною китицею; з роздертої кишені, як струмок крові, пробився разок намиста і торочки тернової хустки.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – Сон Posted on by / 0 Comment А коли тiнi поволi гусли, спокiйна затока надiвала на шию разок дорогого намиста – неаполiтанських вогнiв, i в тихi ночi тепло свiтились в сiрих мурах католицькi каплички… Вже було пiзно.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – Ялинка Posted on by / 0 Comment – Руш менi тiльки ще хоч разок – я тобi дам!..
