РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі Posted on by / 0 Comment Сонце йде на тропік Рака по дорозі між сузір.
Едгар Аллан По – Оповідь Артура Гордона Піма Posted on by / 0 Comment Шхуна вийшла з Ліверпуля десятого липня, двадцять п’ятого на двадцятому градусі західної довготи перетнула тропік Рака і двадцять дев’ятого кинула якір біля Сала, одного з островів Зеленого Мису, де взяла на борт сіль та інші припаси, необхідні для тривалої морської подорожі.
Малолітній – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment Я ходжу десь понад берегом дуже каламутної води, а він з під корча з якоїсь кручі липає на мене своїми страшними очима і простягає до мене свої довгі ослизлі від жаботиння руки, похожі на кліщі рака, або знова як лапи велитенного павука.
Крістоф Рансмайр – Останній світ Posted on by / 0 Comment Від пекучого сонця І Клешні криві прибережного Рака вогнем пойнялися.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками Posted on by / 0 Comment Він вже пересвідчився, що Мелася незабаром звелить йому перетворять рибу в рака.
ЛИСЕНКО Василь- Наказ лейтенанта Вершини Posted on by / 0 Comment Юрко заходився показувати, як треба шукати пічурки, і, намацавши великого рака, витягнув його з води і викинув на берег.
Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський Posted on by / 0 Comment Наче рака спекли, так почервоніли аж по самі вуха!
Валерій та Наталя Лапікура – Поїзд, що зник Posted on by / 0 Comment – Ти, міський хлопчику, живого рака хоч раз бачив?
Володимир Набоков – Лоліта Posted on by / 0 Comment Вона була дуже висока на зрiст, носила або сандалiї й вузькi штанцi, або широкi спiдницi й балетнi пантофлi; пила скотч у будь-якiй кiлькостi; двiчi викинула; вигадувала оповiдання про тварин для юнацтва; малювала, як вiдомо моєму читачевi, озернi види; вже носила в собi зачаток рака, вiд якого мала вмерти два роки по тому.
