Skip to content I раненько-ранком при свiтлому сонечку, i пiзненько ввечерi при зореньках iскристих, – …
Скуштував вiн i того, що як ранком, iдучи на роботу, припиниться, дожидаючись, сподiваючись, трусячись словечка любого, а вона, минаючи його, приказує йому: “йди робити”. Проснувшись ранком на печi, де спав я в просi чи в житi,- ой брешу,- в ячменi,прокинувшись, отже в теплому душистому зернi, чую – щось твориться у хатi незвичайне, мов у казцi: дiд плаче, мати плаче, курка в сiнях кудкудаче, i пахне чимсь, нiби церковним. 