КВІТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Щира любов Posted on by / 0 Comment У неділеньку охвицер обіщався прийти до них… Коли ж то се буде?… Коли дождешся тієї неділеньки, а тут так, що через силу ходжу… Так собі думала Галочка, перемиваючи ложки після обід, як ось – рип у двері, і хто ж то?
УГАРОВ Григор – Невидимий риф Posted on by / 0 Comment Він натиснув на клямку дверей, і вони з ледь чутним рипом прочинилися. … Рипнули гальма, запахло горілою гумою, автомобіль спинився.
МИРНИЙ Панас – Голодна воля Posted on by / 0 Comment На ногах білі чулочки, рипучі ботиночки. … Ось двері рипнули, з їх виплив кривий дідусь.
Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ Posted on by / 0 Comment Рипів і рипів журавель колодязя, де бійці тягали воду важким цебром, зеленіли садки довкола, червоніли вишнями вгорі, і сонце, піднявшись, світило яскраво, плями світла і тіней від листя лежали на бронзовому від весняних загарів голому тілі Лагутіна.
СОВА Ізабелла – Смак свіжої малини Posted on by / 0 Comment Відчинила рипучі дверцята. … І, певно, рипів би й далі, якби не Кася.
ФРЕМОВ Іван – Година Бика Posted on by / 0 Comment Фай Родіс обмірковувала почуте, а інженер нервово водив по килиму носком свого черевика, твердого й рипучого на відміну від безшумного, м’якого взуття «Змієносців». – … Весь дім резонував, безперервно різали слух гуркіт, рипіння, свист, вібрація водопровідних труб у тонких стінах.
Олександр Довженко – Повість полум’яних літ Posted on by / 0 Comment Рипнули двері, увійшла Антоніна. … І знову рипали двері.
ЮРГЕН Анна – Голубий Птах, названий син ірокезів Posted on by / 0 Comment Під ногами рипів сніг. … Тільки плач немовляти та легеньке рипіння ременів, на яких гойдалась колиска, порушували тишу.
ВОВЧОК Марко – Два сини Posted on by / 0 Comment …те прощання наше: от ідемо містом… позачинювані будинки, запиняні вікна скрізь; за містом соснина темна, далека заступила шлях піскуватий; суне перед очима по піску рипливий віз, на небі сонце пекуче… IX Зосталась я сама-самісінька, недугуючи.
