Розкоп Posted on by / 0 Comment розко́п – іменник чоловічого роду (розкопане місце) відмінок однина множина називний розко́п розко́пи родовий розко́пу розко́пів давальний розко́пу, розко́пові розко́пам знахідний розко́п розко́пи орудний розко́пом розко́пами місцевий на/у розко́пі на/у розко́пах кличний розко́пе* розко́пи* [рідко]
Володимир Дрозд – Катастрофа Posted on by / 0 Comment А мова — суцільні штампи, ніби людина піввіку промови завідуючому обласним комунальним господарством писала Думаю, що тут теж спадкове, наукою досі не розкопане.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Князь Єремія Вишневецький Posted on by / 0 Comment Сльози раптом полились з очей, неначе забило випадком розкопане джерело.
