Відкуватися Posted on by / 0 Comment відкува́тися – дієслово доконаного виду (розкуватися) Інфінітив відкува́тися, відкува́тись однина множина Наказовий спосіб 1 особа відку́ймося, відку́ймось 2 особа відку́йся, відку́йсь відку́йтеся, відку́йтесь…
ФРАНКО Iван Якович – Захар Беркут Posted on by / 0 Comment Вели розкувати його з ланцюгів і йди з ним до тухольців. … – І проси його, щоб велів розкувати мене, бо в тих ланцюгах годі мені буде.
На уходах – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment Отаман часто з ним розмовляв, і Тарас був певний, що коли б попросити, то й наказав би розкувати його з ланцюга. … Він прикликав дозорців і наказав їм до кожного весла прикувати по двоє гребців, лише раз на тиждень розкувати, поки не пороблять порядків на судні.
Пантелеймон Куліш – Маруся Богуславка Posted on by / 0 Comment XV Іде войною проти Лехистана, А в нього, нене, на умі не те: Його морочить думка окаянна — І в нас, і в вас зневажити святе: «З кайданів мушу розум розкувати І кожній вірі право рівне дати.
Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР Posted on by / 0 Comment Нема кому розкувати, Одностайне стати За євангеліє правди, За темнії люде!
Олекса Кобець – Записки полоненого Posted on by / 0 Comment 2-й салдат: І я іду – не мордувати, Іду кайдани розкувати!
БІЛИК Іван – Золотий Ра Posted on by / 0 Comment Ти нібито довго не дозволяв, але зрештою дозволив розкувати царевича.
