Результати пошуку слова: Розлива

КАНН Мария – Блакитна планета

Posted on by / 0 Comment

Марцін вів Юна на рибне місце, де струмок широко розливався, впадаючи в річку. … Блакитні води Буго-Нарви розливались широко, перейняті де-не-де жовтими пагорками валів, які мали стримувати біг ріки. … Могутній Ніл перетинали ясні мережки мостів, а він розливався далеко за межами прибережних ліхтарів – була саме пора повені.

Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР

Posted on by / 0 Comment

Ви ще й не родились, Як я отут шинкувала Та кров розливала! … 81 Між царями й судіями На раді великій Став земних владик судити Небесний владика: «Доколі будете стяжати І кров невинну розливать Людей убогих? … Як ту воду, цебром-відром Вино розливають.

Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ

Posted on by / 0 Comment

Невже повстанча боротьба, в якій так щедро розливається братня кров, де в чистій ріці великих національних ідеалів — я згоджуюся, що є така могутня ріка, вона пливе безбережно — то тут, то там вливаються струї гнилизни, дрібної і страшної помсти, взаємпорахунків…

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

Немало ж усяких увивається біля начальства, медом розливаються, щоб собі якусь вигоду дістати. … А потім, зразу, пружно підводились цілі прогалини, даючи знак іншим, і весь простір, міняючи барви, підводився міцно і вперто, розливаючи навколо п’янкі пахощі.

ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко

Posted on by / 0 Comment

Суд відбувся без жодної проволоки в цю ж таки ніч, власне, вранці, бо, доки довели впійманців у другий кінець села, де жив отаман, і доки його добудилися, небо почало розливати по землі перші хвилі вже не місячного, а справжнього світла.

ЛЕМ Станіслав – Едем

Posted on by / 0 Comment

При слабкому світлі, яке розливали над всюдиходом увімкнені фари, Координатор зіскочив із сидіння, чорною тінню нахилився над краєм жолоба, дзенькнув якийсь металевий предмет, і він вигукнув: – … розливалася слабка заграва, а ще далі вогні густішали й, злившись у суцільну пляму, повивали камінні грані нерухомою золотистою імлою.

Семен Скляренко – Володимир

Posted on by / 0 Comment

Відгомін голосів у гридниці залишився позаду, на верху терема було тихо й темно, один тільки світильник горів у кінці переходів, розливаючи навкруг жовтувате світло. … Усі вони мовчали, тихо було навкруг, тільки жайворони десь високо вгорі розливали бесконечну й трохи смутну пісню.