Результати пошуку слова: Розпач

ТОЛСТОЙ Олекcій – Аеліта. Гіперболоїд інженера Гаріна

Posted on by / 0 Comment

Було важко розібратися в розпачливих телефонограмах, закликах, криках, тривожних запитаннях, що летіли, кружляли в магнітних полях Марса. … Розпачливими голосами крикнуло кілька марсіан, і всі підхопили їхні вигуки: – … Гор розпачливо простягнув руки до натовпу. … Зараз її розпачливі слова виразно лунали у вухах.

ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Хранителі Персня – Володар Перснів-1

Posted on by / 0 Comment

Дряпаючись угору, він кричав і кликав дедалі розпачливіше, але довго не чув відповіді, поки, нарешті, зверху не долинуло слабке: «Фродо! … Нарешті я впав у розпач і знову став міркувати про випробування, що могло б замінити свідоцтво Горлума. … Світ сповниться розпачем і любов’ю до мене!

ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко

Posted on by / 0 Comment

І він почув те, що завжди, коли кликала його дорога – далекий печальний покрик сірого журавля, бо над головою й справді прошелестіли темні крила, а погук був розлогий, тужливий, а може, трохи й розпачливий. … Тоді із Гапчиних очей віялом сипнули сльози, і вона заридала, розводячи рота й розпачливо заламуючи руки.

БРЕДБЕРІ Рей – У сріблястій імлі

Posted on by / 0 Comment

Ви стоїте на півдорозі, вражені відкриттям, а ті з вас, хто до розпачу шкодує за солодким невіданням у домі неволі, зведеному культурою, хочуть вернутися назад, до джерел. … Мов невблаганна хвороба: силкуєшся її перебороти, розпачливо дивишся на термометр, з тривогою прислухаєшся до свого важкого дихання.

ЛЕМ Станіслав – Фіаско

Posted on by / 0 Comment

Турбіни розпачливо завили, витискаючи із себе все, на що були здатні. … Вражений цим відкриттям, приголомшений жорстоким розчаруванням, Анґус напружив усі м’язи, судомно хапаючи повітря, спалахнув люттю й розпачем, ладен спинитись відразу, без затримки. … То був розпачливий крик, але Гільєльмо добре почув кожне слово.

УКРАЇНКА Леся – Поезiї

Posted on by / 0 Comment

Англiйцi в розпачi, кричать: “Рятуй нас, милий боже!” До них з границi поспiша Вiд короля пiдмога, Її стрiча шотландський крик: “Нi, наша перемога!” Пiдмога сильна надiйшла, Але шкода – вже пiзно! … * Єсть у мене одна Розпачлива, сумна, Одинокая зiрка ясная; Сеї ж ночi дарма Її кличу, –

Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди

Posted on by / 0 Comment

— розпачливо кричить Миколка, скидає з голови свого зайця й махає ним. … За конюшиною білою повінню стояли гречки, над ними в удовиній самотині сумувала груша-дичка, а біля неї перепілка розпачливим голосом скликала своїх діток, яких порозгублювала на зжатому полі.