Результати пошуку слова: Розпач
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Огненне коло
«Оце так союзники!» Селяни бідкалися в розпачі: «Що ж це таке?! … Один молодий гармаш після того інциденту, послухавши отак розпачливе голосіння, а потім і благословення якоїсь старенької матусі, не витримав, закрив лице руками і раптом заплакав, як дитина. … Від розпачу, що душить залізними лещатами.
СМIЛЯНСЬКИЙ Леонiд – Михайло Коцюбинський
Вiн знав, що Коцюбинському довелось зазнати стiльки прикростей, яких на його здоров’я було досить, щоб не встояти проти хандри, розпачу i повної байдужостi до їжi. … I довго ще чув дедалi глухiше розпачливе жiноче голосiння: «А людоньки!.. … Вiра Iустинiвна металась по хатi, в розпачi, не знаючи до чого докласти рук.