СТЕЛЬМАХ Михайло – Гуси-лебеді летять Posted on by / 0 Comment Тут червонiли хрещики дикої гвоздики, красувався перестрiч гайовий, хвалилася бiлими вiночками ромашка i все з кимсь переморгувалась тендiтна вiяста метлиця.
РУДЕНКО Микола – Ковчег Всесвіту Posted on by / 0 Comment Коли Прокіп нахилився, аби зірвати папороть (це був рух підсвідомий, мимовільний), Гелена помітила його й застигла з напівпіднятою рукою, у якій біліла ромашка.
БАРКА Василь – Жовтий князь Posted on by / 0 Comment Перед тим, як загорнути, оглядається мати навкруг – скрізь бур'ян, тільки одна-єдина ромашка зацвіла поблизу: невеличка, але з чистою білістю; зірвала її мати і поклала Оленці в руки.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана Posted on by / 0 Comment Ви бачили коли-небудь таку квіточку польову, що зветься ромашка?
Олесь Гончар – Твоя зоря Posted on by / 0 Comment Збільшене, воно й тут звеселяло їй вітальню, та й зараз, хоч і висить прострілепе на стіні, цілком зберегло свій первісний весняний настрій: четверо молодих у комбінезонах льотчиків, обійнявшись, стоять веселою групою на польовому аеродромі, стоять по коліна у розквітлих ромашках, засліплені сонцем, —
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня Posted on by / 0 Comment На Зарічці закадить гіркою зелено-рожевою кашкою водяний перець, повіє золотистий дев’ятисил; на Бабі, коло лісу, обізветься розімліла матірка і добірна ромашка, на шляху — духмяний чебрець, тільки ніде не відміниться теплий яблуневий дух.
Тимофій Гаврилів – ВИЙДИ І ВІЗЬМИ Posted on by / 0 Comment У пошуках додаткових аргументів свого незвичного розташування наразився на ніжку — порожній і застелений, разом із шафою, зеленим кольором кльошоподібного плафона й ромашками на стіні диван недвозначно свідчив, що Жак удома.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво Posted on by / 0 Comment Він ходив навколо щільного гостроколу, намагаючись відшукати бодай шпарку, щоб прогулькнути на обійстя і визирити Величку, шпортався в присохлих ромашках, з жалем поглядав на свою квітку, яка могла зів'янути від палючого сонця, і, втративши надію виходити що-небудь, став тихенько кликати: «Величко!
Микола Хвильовий – Синi етюди Posted on by / 0 Comment I на нього дмухало бузково, ачей ромашками, як дитинi, що перший раз стала на ноги або заговорила.
ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi Posted on by / 0 Comment Широке, засипане ромашками поле побачила Галя вві сні.
