Результати пошуку слова: Роси

Ольга Кобилянська – Земля

Posted on by / 0 Comment

Нива з гречкою простягалася ніжним біливом коло високого й буйного жита, а там далі краплі роси блистіли, мов осталі, на житі і пшениці зачіплені сльози проти місячного світла. … Ніжний дощ росив безнастанно. … Ніжний, ледве замітний дощ росив униз, і маси мряки звисали над землею.

Гнат Хоткевич – Довбуш

Posted on by / 0 Comment

Єгомость читав цілі лекції і з природознавства, і з географії, і з астрономії, і з усяких інших галузей наук — і на все знаходив пильного, жадібного учня, що всмоктував кожну нову думку, як краплину роси. … То не тур казковий, похиливши рогату голову, ломить дерево під ногою, розбиває камінь копитом і піною росить траву.

КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Григорій Федорович – Конотопська відьма

Posted on by / 0 Comment

каже-нічого не думайте, а положивши, дайте добру хлосту, поки верне дощі та роси, що, знаю, в неї на мисниках та на полиці. … верну й дощі, верну й роси… І буду тобі, пане сотнику… і тобі, Ригоровичу… у великій пригоді… тільки пустіть…» –

ШЕВЧУК Валерій – Птахи з невидимого острова

Posted on by / 0 Comment

Він бажав волі, воля ж – це чудова квітка з запахом ранкової роси, це тепла стежка від рідного дому, по якій ідеш босоніж, це білий птах у синьому небі, чи мо’, радісні сльози. … З ночі діброву наповнили роси, З голого віття розвинуться коси, А соловейко, як зорі розквітнуть.

БОРЩАК Ілько – ІВАН МАЗЕПА. Життя й пориви великого гетьмана

Posted on by / 0 Comment

Спека була нестерпна; весна не мала дощів, ні літо бурей; навіть ранньої роси не було і неба ненарушно-чисте пражило немилосердно. … Два блиски сталевого топора, два глухі удари, дві голови впали на дошки, вогкі від ранньої роси… Юрба розходилася поволі, подаючи собі коментарі до події.