Skip to content Що маю я на собі дев'ять ран — рубаних, широких, А чотири — стріляних, глибоких! …
Ой, став татарин ік йому приїжджати, Став тугого лука напинати, Сердешного козака Голоту стріляти-рубати, Та козак Голота нагайкою стріли одбиває, Ой, на татарина скрива, як вовк, поглядає. Тому й сказав про лядину, про ту землю, яку ми родом обробляли, де рубали дерева, палили пнi, орали, засiвали оцими-о руками. …
Збiднiв, взяв купу в боярина Кожеми, не мiг її сплатити й став холопом княжим, а якось навеснi, коли рубали й спускали на воду дерева, попав пiд колоду, потонув у Деснi. 