Результати пошуку слова: Руба

Рубанути

Posted on by / 0 Comment

рубану́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив рубану́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа рубані́мо, рубані́м 2 особа рубани́ рубані́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа рубану́ рубанемо́, рубане́м 2 особа рубане́ш рубанете́ 3 особа рубане́ рубану́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. … рубану́в рубану́ли жін.р.

Рубачка

Posted on by / 0 Comment

руба́чка – іменник жіночого роду, істота відмінок однина множина називний руба́чка руба́чки родовий руба́чки руба́чок давальний руба́чці руба́чкам знахідний руба́чку руба́чок орудний руба́чкою руба́чками місцевий на/у руба́чці на/у руба́чках кличний руба́чко руба́чки

Рубатка

Posted on by / 0 Comment

руба́тка – іменник жіночого роду (cорочка з грубої тканини) відмінок однина множина називний руба́тка руба́тки родовий руба́тки руба́ток давальний руба́тці руба́ткам знахідний руба́тку руба́тки орудний руба́ткою руба́тками місцевий на/у руба́тці на/у руба́тках кличний руба́тко* руба́тки* [діал.]

Семен Скляренко – Володимир

Posted on by / 0 Comment

От хтось із старшої дружини, це воєвода Рубач, що дивиться нині на світ єдиним правим оком, хоч бачить, либонь, більше, ніж допреже, наказує: – … Першим рушає вперед воєвода Рубач, за ним крокує старша дружина, ідуть ринді* (* … – руба запитав його князь. … – Я – воєвода Рубач, –