Skip to content А тут як заспіває: Нуте, готовте пляски, забавы… Ну, панночка та й годі, ніби вчора з Москви приїхала, а як дійде до слів: Ему Маруся навстрчу бжить… та пробігне трошки та ще й ручки простягне, ніби до офіцера, чи то пак до козака-с[тихотворця], я й не витерплю було, просто заридаю, — …сходу на захід… З маленькими дітками… З старенькими бабусями… Але поки вони всіли в ешелони, вони бігли пішки, босоніж сотні кілометрів, тримаючи маленьких діток за ручки, на захід, на захід, рятуючись від пекла, від загибелі, від мук, обриваючи одежу й шкіру межи тернами, гублячи діток на дорогах непогребенними. 