ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi
Темна хвиля заливала тоді груди, і він знову минав рідний завулок, а повертав на порожні довгі вулиці. … – Дід Iван твій рідний брат, а ви-от ніколи й не бачитеся… – … Він не зовсім мій рідний брат. … Відступив од паркану і вже звідси побачив гору і рідний на ній дім. … – Все-таки ти рідний її брат!