Результати пошуку слова: Самотою
ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори
Там вони й досі стоять собі самотою, хіба пташки сядуть коли на них, – … Одного разу вночі я спостерігав, як він сидів самотою на вершині Каррока й дивився на місяця, що хилився до Імлистих гір. … жахливо лишитися самотою в світі… Нарешті Більбо вибрав якнайточніший, на його думку, напрямок, звідки вночі долинали крики про допомогу, –
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні
Другі до дітей, до гурту, а він знай самотою, самотою… Забереться було у бур’яни, нарве квіток, назбира кузьок, та й грається ними нишком. … Якийсь нелюдний, неговіркий, якась тума з його… І з дітьми він не поводиться, як другі – усе самотою, усе собі дома… – … Довелося генеральші на старості літ самотою світом нудити.
МИРНИЙ Панас – Повiя
Чи давно вiн сидiв у кухнi на лавi самотою, звiсивши на груди свою понуру голову? … Тi мовчали, не одкликалися: страшно було одкликатися… Самотою стояла їх будiвля, збудована їх руками, i, здається, ждала тiльки часу, коли її почнуть руйнувати: з усiх бокiв, з усiх сторiн облягли її ненависники з сокирами, з лопатами, заступами.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана
Вона втікала тоді з дому, блукала самотою у лісах. … Його звали хитрим греком, не любив Ібрагіма при дворі ніхто, крім Сулеймана та валіде, якій до вподоби було все, що миле синовому серцю, але Ібрагім не переймався чиїмись почуттями, відаючи вельми добре, що кожен випливає з моря самотою, покладаючись лиш на власний сприт.
РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі
Він звелів: «Ідіть од мене, не дозволю йти нікому!» І лишився самотою, відпустивши всіх додому, Повернув коня й погнався по чагарнику густому. … Годен жалощів і витязь, поставніший від тополі, Що вітчизну залишає, самотою їде в полі. … Я одна сьогодні буду, залишуся самотою,- Ти приходь цієї ж ночі до жіночого покою».
ФОЕР Джонатан Сафран – Все ясно
До вечора так і траплялося: він залишався сам на сам зі своїм горем, зі своєю безпричинною виною, сам на сам з самою самотою. … Оскільки вони не мали змоги ділитися одна з одною спалахами спогадів у синагозі або на робочих місцях, їм самотою доводилося чапіти над купами випраного одягу чи сковорідками для випічки.