Skip to content
Але той, мабуть, розумів, що в повітрі пахне смаленим, стоїть, не рухаючись, тяжко сапає. …
Щось громіздке, як гора, з тяжким сапанням стало підійматися поперед нього. …
Тоді вона розкуштряла йому на голові волосся, схопила себе за горло і стала давити, схвильовано сапаючи та наступаючи на Сергія.