Результати пошуку слова: Село

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою

Posted on by / 0 Comment

Це було село. … Що за село – невідомо. … А село це, значить, – … В передранковій тривожній і глухій мряці десь над селом кричали півні. … Максим з Костиком вийшли з вибалку й пішли в село, заходячи городами. … Оце село, де ми є, ось тут. … Слід вів через луки, через замерзлі саги, через засніжені пагорби й нарешті вивів на шлях перед селом.

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Огненне коло

Posted on by / 0 Comment

Найулюбленішою й найгримливішою піснею була знаменита тая, давня стрілецька: Ой видно село, широке село під горою… Села ніякого не було видно, бо мимо поїзда, наїжаченого зенітками миготіли лише німецькі дорфи, а потім чеські містечка та черепичні покрівлі фільварків та розбомблені станції.

СМIЛЯНСЬКИЙ Леонiд – Михайло Коцюбинський

Posted on by / 0 Comment

Було десь село i потонуло за шовковим вiвсяним обрiєм. … Але намiр пiти на село, замiсть щоденної подорожi ланами, в нього залишився. … Тут що не село, що не хутiр, то безодня роботи для кожного… Ось дивiться… Вiн показав на свої великi чемодани. … По обiдi пiшов на село. … Село розважалось на вулицi.

Микола Олійник – Леся

Posted on by / 0 Comment

Село чимале. … За селом, на пагорбі, чималий вигін. … — Село попереду! … — А це село далеко від міста? … В'їхали в село. … Леся частіше стала згадувати Звягельщину, просила знову повезти її на село послухати веснянок. … — Тату, а як називається те село, куди ми їдемо? … Село якраз над шляхом, хто їхав — коло криниці тієї спинявся…

Тарас Григорович Шевченко – Княгиня

Posted on by / 0 Comment

Залєвському Село!… Гай-гай, скільки любих, чарівливих образів прокидається в моєму старому серці з цим дорогим для серця словом! … Ось виходить він за село, минув царину, іде з півверстви полем, а в полі стоїть висока чорна могила; видряпався він на могилу, щоб з неї подивитися, чи далеко ще до тих залізних стовпів.

ЮРГЕН Анна – Голубий Птах, названий син ірокезів

Posted on by / 0 Comment

Село, завдовжки з півгодини ходу, витяглося в один ряд на нижній терасі понад річкою. … Між скошеними полями й оголеними садами перед мандрівниками розкинулося село Родюча Земля, батьківщина Милії. … «Мабуть, у село приїжджали купці і проміняли ці речі на хутра, – … Село ожило. … Білі хмари диму неслись над полем у село й до річки.

Малолітній – Андрій Чайковський

Posted on by / 0 Comment

Зараз по похороні став оглядатися за иншою дружиною, та вже між шляхту на село не заходив. … Оповідали За-річане, що він раз стрінув на селі бідного жида міняйла, і за це, що жид не знаючи його не вклонився, так його побив палицею, що сердегу добрі люди аж на фірі завезли додому на третє село.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки

Posted on by / 0 Comment

Іван Нечуй-Левицький Старо-світські батюшки та матушки Повість-хроніка Широко розкинулось село Вільшаниця, недалеко од Росі, по зелених горбах та долинах. … Тут обідало все село, обідали прохожі, проїжджачі; старці посходились з усієї околиці… … Всю решту села забрав її брат, продав село одному багатому графові, а сам вмер.

ФРАНКО Iван Якович – Захар Беркут

Posted on by / 0 Comment

ІI Стародавнє село Тухля – се була велика гірська оселя з двома чи трьома чималими присілками, всього коло півтори тисячі душ. … Село й присілки лежали не там, де лежить теперішня Тухля, але геть вище серед гір у просторій подовжній долині, що тепер поросла лісом і зоветься Запалою долиною.

СТЕЛЬМАХ Михайло – Гуси-лебеді летять

Posted on by / 0 Comment

Я стаю нiби меншим, а навколо бiльшає, росте i мiниться увесь свiт: i загачене бiлими хмарами небо, i одноногi скрипучi журавлi, що нiкуди не полетять, i полатанi веселим зеленим мохом стрiхи, i блакитнава дiброва пiд селом, i чорнотiла, туманцем пiдволохачена земля, що пробилася з-пiд снiгу.