Результати пошуку слова: Сент-Пол
Володимир Набоков – Лоліта
Ми завмерли та з болiсним подрогом в жилах прислухались до шуму, що його ймовiрно зчинила лишень полююча кiшка. … Ледь не сконала вiд полiомелiту". … …помiрного поясу (йдеться в старому часопису з тюремної бiблiоеки), як такi, що їх маємо в Сент-Луї, Чикаго й Цинцинатi, дiвчина сягає статевої зрiлостi на кiнець дванадцятого…
Крістоф Рансмайр – Останній світ
Котта заціпеніло лежав на снастях і навіть рукою не ворухнув, коли чийсь худоребрий мул заходився жувати полу його пальта. … …плентали, заточуючись, пастухи, що, попри вологу задуху, ходили в хутряних бурках, горлали сентиментальних пісеньок, а тоді раптом замовкали, бо їх аж вивертало від блювання… … Побачив тьмавий полиск його сокири.
Ремарк Еріх-Марія – Три товариші
гонщицька гарячка охопила його; здавалося, начебто вся його честь полягала в тому, щоб нізащо в світі не піддатись ось цьому цуцикові, що біг поруч із ним. … Люди швидше стають сентиментальні від досади, ніж від любові. … – Ну, Тоді про це – кожна людина буває часом сентиментальна. … Під три чорти, я стаю сентиментальним!
КЕЛЛЕРМАН Бернгард – Тунель
Косий град, мов із кулемета, поливав крижаними кулями вулицю. … Спогади, видива почали танути, і вона полинула на крилах музики. … Замкнуті, мовчазні пани мчали з Сент-Луїса, Чікаго й Цінціннаті у спеціальних поїздах, що не спинялися на жодній станції. … Отямившись, Мак знов поволі поліз угору. … Увесь Сентеш тоді охоплювало хвилювання.
ГРИМИЧ Марина – Варфоломієва ніч
а саме міську газету «Зоря», яка раніше, очевидно, називалася «ленінською», і районну газету «Рідне поле»; – … Однак батя поламав усі її плани. … Наприклад, тих, хто ще не визначився, хто шукає поради… А ми… А ми з Тетянкою запишемо на радіо зворушливу сімейну історію – трохи сентиментальну, трохи смішну.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Огненне коло
половина з головою лежить перед ним, половина трохи далі. … І тому вони без пояснень брутальні, тверді, без жадних сентиментів, – … Чашу терпіння, яку вони пили так стоїчно, їм не довелося допити навіть до половини. … І піддають жару сентенціями, що українців свої ж брати повішають, і так їм і треба, –