Результати пошуку слова: Сердитися
Решетитися
решети́тися – дієслово недоконаного виду (дуже сердитися, гарячкувати) Інфінітив решети́тися, решети́тись однина множина Наказовий спосіб 1 особа решеті́мося, решеті́мось, решеті́мся 2 особа решети́ся, решети́сь решеті…
ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi
Але вони все-таки йшли, все-таки рухали закоцюблими кінцівками, все-таки зводили запорошені обличчя, і Заметільниця вже починала сердитися на цю їхню даремну й непотрібну впертість. – не стерпів, щоб не розсердитися швець. Чарівник не може сердитися чи ненавидіти, він має тільки любити.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня
— Кваліфікація така, що й сердитися не маєш права: ріст созів. — Тільки годі вже сердитися. — радісно сказав Крупяк, зразу ж на ходу змінив намір розсердитися на молодого Варчука. починає сердитися голова на Полікарпа, знаючи вдачу луговика.
Улас Самчук – Марія
Марія сердитися бажає і не має сили сердитися.
Іван Кривуцький – За полярним колом
Він уже перестав на мене сердитися і просив забути про інцидент. Ми удвох детально розробили тактику поведінки і головне – не сердитися, а вперто спокійно не відчепитися.
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ
На мене напливала злість, очевидно, була моя злість безпричинна; очевидно, я не мав права сердитися на цю маленьку незнайому жінку… Чого б йому на нас сердитися? Мені треба було на неї розсердитися, відігнати львівську панянку від себе, і я таки мав намір це зробити, але…
Краще смерть, як неволя – Андрій Чайковський
— Дарма, небоже, нічого тобі на мене сердитися, бо такий закон є…
Кафка, Франц – ПЕРЕВТІЛЕННЯ
Тепер вони й насправді стали сердитися — чи то через поведінку батька, чи то виявивши, що жили, не підозрюючи, з таким сусідом, як Грегор.
АДАМС Петер – Ангели по десять шилінгів
сердитися йому чи сміятися, але врешті не витримав і розреготався.