| | |
| решети́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (дуже сердитися, гарячкувати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | решети́тися, решети́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | решеті́мося, решеті́мось, решеті́мся |
| 2 особа | решети́ся, решети́сь | решеті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | решети́тимуся, решети́тимусь | решети́тимемося, решети́тимемось, решети́тимемся |
| 2 особа | решети́тимешся | решети́тиметеся, решети́тиметесь |
| 3 особа | решети́тиметься | решети́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | решечу́ся, решечу́сь | решетимо́ся, решетимо́сь, решети́мося |
| 2 особа | решети́шся | решетите́ся, решетите́сь |
| 3 особа | решети́ться | решетя́ться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| решетячи́сь* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | решети́вся, решети́всь | решети́лися, решети́лись |
| жін. р. | решети́лася, решети́лась |
| сер. р. | решети́лося, решети́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| решети́вшись |
