Результати пошуку слова: Сердито

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

— сердито і насмішкувато чмихнув Свирид Яковлевич. … Данько сердито подивився в куток, швидко провів пальцями по довгих бровах. … — І швидкі кроки сердито загупали по ґанкові. … — Сердито йде у другу хату. … сердито кинув Іван Тимофійович. … Раптом сердито відрізав: — … заговорила сердито, переходячи на «ти». —

КАТАЄНКО Кузьма – Живі зустрінуться

Posted on by / 0 Comment

Луняка сердито подивився на стрункого парубка в старому бешметі із червоного атласу, туго перехопленого в поясі дорогим ремінцем в оздобі зі срібних бляшок. … Сердито вимахував головою, дугою гнув довгу шию. … Тимошенко сердито поводив очима. … Конопатини спалахнули, загорілися, він сердито, промовив: –

ЛИСЕНКО Василь- Наказ лейтенанта Вершини

Posted on by / 0 Comment

Есесівець в лискучих шкіряних галіфе блимнув на Юрка безбарвними очима, сердито вигукнув: – … Потім зайшов у кімнату, побачив на ліжку Галину Іванівну і Лесю, стягнув з них ковдру, наставив на перелякану пополотнілу жінку автомат, сердито гукнув: – … – сердито кинула Леся.  … сердито сказала Наталка, –

РОМАНІВСЬКА Марія – Шахти в небі

Posted on by / 0 Comment

Ніна почервоніла і сердито замахала руками: – … – сердито огризнулась Ніна. … Вона сердито жбурнула їх, зірвалась, подивилась навколо. … Сердито схопивши віник, Ніна взялася до роботи. … заперечила сердито Ніна. … – підійшовши, запитала Ялинка, знизала плечима і сердито поглянула на Анатолія Сергійовича.

Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ

Posted on by / 0 Comment

Спартак сердито струснув із себе Славикову руку. … сердито кинув йому Степура. … Він кивнув чомусь аж сердито: так точно, мовляв. … Командири, крокуючи збоку, раз у раз обертаючись вподовж руху колони, подають команди, вирівнюють, підтягують, і голоси їхні звучать сердито, майже грубо, а обличчя здаля якісь безсердечні й скорботні.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари

Posted on by / 0 Comment

– обiзвався Воздвиженський сердито. … – крикнув сердито українець. … Чималi рум'янi губи були складенi щiльно i навiть трохи сердито. … – говорив уже сердито Воздвиженський i трохи вже не загнув лайкою, коли б Дашкович не штовхнув його лiктем пiд бiк. … – сказав Воздвиженський трохи сердито.

Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля

Posted on by / 0 Comment

І до такої міри захоплюється, що, коли чайник починає кипіти, нетерпляче й сердито булькотячи, вона з досадою повертається до його й говорить: «Та зараз, зараз!» Але, побачивши, що балакає з чайником, широко та вражено дивиться на мене, так якийсь момент мовчить і, нарешті, вибухає голосним, заливчатим сміхом.

Олесь Гончар – Твоя зоря

Posted on by / 0 Comment

Коли щось їй не так, одразу загуде сердито, сповістить, щоб і ви, люди, знали. … Не озираючись, Винниківна віддалялась у степ, ще більше випростана, сердито окутана у свої, вже ніби й на всіх пас розкинуті гордощі. … каже Заболотний, повертаючись звідти, і бліде обличчя його скривлюється сердито.

Астрід Ліндгрен – Нові пригоди Карлсона, що живе на даху

Posted on by / 0 Comment

Малий побачив, як вона, мов бомба, впала перед самісінькими ногами якоїсь сердитої тітоньки, що простувала до молочної крамниці в сусідньому будинку. … Хвилинку вона сердито мила посуд, потім, мабуть, щось згадала й занепокоєно обернулася до Малого. … Та враз панна Цап розплющила очі й сердито сказала: –

Іван Кривуцький – За полярним колом

Posted on by / 0 Comment

Тепер Антонович знову сердито до мене: "А нащо ви її несли? … Поки професор думав, що відповісти, я запитав того: "Це тебе цікавить чи кума?" Він, ображений, глянув на мене сердито, повернувся і більше не підходив. … Раптом питає сердито, чому я відмовився давати бригадирові хліб.