Результати пошуку слова: Сиво

НЕСТАЙКО Всеволод Зіновійович – Загадка старого клоуна

Posted on by / 0 Comment

I тут патлатий, скуйовджений дiдусь з великою сивою бородою, який стояв на гальорцi поруч з нами, щось голосно крикнув. … I поряд з ними той патлатий, скуйовджений дiдусь з великою сивою бородою… I раптом уже на трапецiї не Тереза, а Голозубенецький.

На уходах – Андрій Чайковський

Posted on by / 0 Comment

Тоді сивоголовий Кіндрат Муха промовив до громади: — … Він почав дрижати перед сивоголовим Мухою та виправдувався, що він не приїхав сюди з уходниками воювати, а лише так поговорити з ними про їх повинності. … Був це старезний дідок у високій татарській шапці, з сивою головою та бородою.

СУШИНСКИЙ Богдан – Рiка далеких мандрiв

Posted on by / 0 Comment

Бурхлива рiчка посеред блакитно-сивої тайги… … подумав я, з цiкавiстю оглядаючи його богатирську постать, вилицювате, обрамлене короткою, густою i сивою (як у норвезьких шкiперiв – такими їх iнколи малюють у книжках i журналах) бородою; його величезнi зморшкуватi руки, що вiдпочивали на повiшенiй на грудях рушницi…

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою

Posted on by / 0 Comment

Там десь над лугом, ген над чорно-сивою імлою снігової пустелі, мав бути колишній манастир. … Ніби крикливий вороній смерч стоїть над тими сивоусими героями, велетнями землі української, що десь чекають чуда, раз земля не приймає й вороння не вклює… Грайворон.

Ольга Кобилянська – Земля

Posted on by / 0 Comment

Величезна сиво-синя змія викотилася безчисленними ногами із касарні на дорогу… Як була вже зовсім надворі, зовсім до останньої ноги, він закинув свій старий міх на плечі, справив шапку на голові й пустився вслід, мов дрібний хрущ незамітно за колосом.

ЮРГЕН Анна – Голубий Птах, названий син ірокезів

Posted on by / 0 Comment

Чоловік, який говорив, був найстаршим серед прибулих, у нього майже все обличчя, крім очей і носа, заросло пишною сивою бородою. … Після сніданку сивобородий продовжив розмову. … Сивобородий пробуркотів: – … З берега долинав різкий крик чапель і свист сивок, які не звертали уваги на постріли.

Микола Гоголь – Вій

Posted on by / 0 Comment

"Іди сюди, Дороше, я обніму тебе!" Один сивоусий козак, старіший від усіх, підперши щоку рукою, почав гірко ридати, що в нього ні батька, ні матері і що тепер він зостався сиротою на світі. … Він спершу звернувся до сивоу-сого козака, що журився за батьком-матір'ю.