Люко Дашвар – Мати все
А що, як там… людина… Він обійняв її міцніше, майже силоміць повів геть. … Силоміць — до стіни. … Даю йому якесь пійло по годинах… Може, воно?.. … Ковзалася на льоду, устрявала в кучугурах снігу, всміхалася: ціла година справжнього життя! … Силоміць до щастя не тягнуть. … Грубо, із силою, пригорнув до себе.