Результати пошуку слова: Синьо-зелений

Микола Бажан – Майстер залізної троянди

Posted on by / 0 Comment

Скільки-то води втекло з того дня, коли я, молодий, зелений юнак, окунувся в життя! … Скоро передовим частинам стане видно і посічені кулями й дощами Дарницькі піски, і синьо-чорні дніпрові хвилі. … Деколи в глухому небі висне зелений спалах ракет.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво

Posted on by / 0 Comment

…сторони світу,- Світовид, а той гнівливий, іскряно-жовтий – то бог блискавиць Перун, а зелений, мов причаєність лісових гущавин,- пастуший покровитель Велес, а той надутий… … Не мав нічого, окрім баченої колись у пущі синьої квітки.

Рей Бредбері – 451 градус за Фаренгейтом

Posted on by / 0 Comment

…що вело до Акапулько, до моря, повз піраміди, звалища й селища, де будинки з жовтої, синьої, червоної глини і всюди пломеніють квіти бугенвілії. … У папуги колір іржаво-зелений з чорним, дзьоб бруднувато-жовтий, під очима – кола, наче він потайки випивав.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Навіжена

Posted on by / 0 Comment

Городський сад… Густі акації, зелений світ в алеї з акацій… Палає сонце… З-за густих акацій видко широкі сходи, нові, чистенькі. … Який ви ще молодий та зелений! … Засиніли довгі смуги толоки, вкриті синіми та фіолетовими квітками, неначе застелені синьо-фіолетовими шматками сукна.

Германа Гессе – Гра в бісер

Posted on by / 0 Comment

Траплялись цікаві, темпераментні, дотепні лекції, скажімо, про Гете, як він у синьому фраку вискакував з диліжанса і зваблював страсбурзьких чи вецларських дівчат… … …запхнув усе те в стару дорожню торбу, перекинув її через плече, взяв костура й лишив зелений затишок своєї маленької батьківщини, став утікачем, який не мав спокою, який…

РОМАНЧУК Олег – Право на істину

Posted on by / 0 Comment

Але сьогодні позбавлена рослинності гора серед темно-синього хвилястого дихання лісу здавалася особливо самотньою і розпачливою. … Блідо-зелений текст зник з екрана дисплея, склавши в моїй голові певне уявлення про покійника.

Крістоф Рансмайр – Останній світ

Posted on by / 0 Comment

Уночі пройшов дощ, край синього, як море, неба танули останні громаддя хмар, а повітря пахло мокрим листям. … Серед неосяжних кам’яних пустель чорноморського узбережжя він був ніби личинка, що, покладена в пісок, мох чи ніжно-зелений лишайник, чекає свого пробудження.