Микола Хвильовий – Синi етюди Posted on by / 0 Comment Дерева нашорошились на сонце, а на покрiвлi будки сиротливо виглядав снiг. … В кожнiм шелестi й тремтiннi приморської сиротливої флори я вiдчував напружену боротьбу за майбутнього прекрасного Рафаеля.
АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі Posted on by / 0 Comment підохотив Сліпчука, що сиротливо озирався навколо. … Мені стало не так сиротливо Покутський не повірив би, що вранці я стояв на краю безодні.
Володимир Винниченко – Сонячна машина Posted on by / 0 Comment На стільцях сиротливо лишилася купка випраної, спіральне повикручуваної білизни й маленька ванна з синюватим милинням. … Глухо, сиротливо цокають поспішні кроки запізнілих перехожих.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків Posted on by / 0 Comment Палагна зверталась до неї, до тої ЗО самотньої душеньки мужа, що сиротливо тулилась до нерухомого тіла.
ПАНОВ Микола – Боцман з «Тумана» Posted on by / 0 Comment Сиротливо височіла щогла без прапора і антени.
Марія МАТІОС – СОЛОДКА ДАРУСЯ Posted on by / 0 Comment Сиротливо потоптавшись на своєму подвір'ї, Михайло пішов до жидівської корчми купити нафти29, та, видно, невчасно – вперше на його пам'яті корчма була закрита.
СТАСЬ Анатолій Олексійович – Зелена пастка Posted on by / 0 Comment У віконці хатини сиротливо блимав вогник.
ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя Posted on by / 0 Comment Серцем я був вже на березі Понту Евксінського, серед напівзруйнованих колон іонійського ордера, що сиротливо стирчать під бляклим небом Севастополя, неподалік матроських цвинтарів та хрипких гудків Карантинної бухти.
