Результати пошуку слова: Си
СКОВОРОДА Григорій Савич – Байки Харківські
Батькiвська кара має в гiркотi своїй солодощi, а мудра iграшка приховує в собi силу. … І Петро заперечує не просто байки, але байки з хитрощами, якi, окрiм прикрашеної оболони, сили Христової не мають. … Як обряд без сили Божої – порожнеча, то й байка така без iстини. … А чому тобi так здалося, синку?
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – Сон
Одтяга дiйки, а що сикне в дiйницю, то насподi не молоко, а чиста вода. … Три фiгури, що мають наче одно обличчя, в синiх штанах "пiд студента", заганяють в калюжу теля. … Хотiлось щось пережити, сильне i гарне, мов морська буря, подих весни, нову казку життя. … Вони грали, спiвали, дзвенiли, мiняли темп, силу i голос.
Остап ВИШНЯ – Зенітка – Усмішки, фейлетони, гуморески
Остап Вишня Зенітка Зенітка Сидить дід Свирид на колодках. … Сидить, стружить верболозину. … Замаскувався і сидю. … Я сидю, чекаю: хай, думаю собі, як поснуть, тоді вже я прийму рішеніє. … Ага, думаю, сукині ви сини, уже мої вила вам за зенітку здаються, почекайте, ще не те буде. … Перемеле живу силу й техніку!
ШОСТА СЕСІЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ 2010
Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко, взявши слово, повідомив про те, що у київській книгарні "Сяйво" виникла нештатна ситуація – група з 50 людей учора ввечері захопила її приміщення. … Голова Комітету наголосив на тому, що ситуація не була належним чином усвідомлена відповідними державними структурами.
ШЕЛКОВЕНКО Олександра – Оповідання
Хлопці почали рухатися синхронно. … того пагорба, що так сильно випирав з-під плавок. … Хлопці сиділи біля неї на ліжку. … Ну, то роздягайся, Мотрю, та й сідай на моє сидіння. … Я сиділа поруч з татом. … Він розповідав якусь історію, а я сиділа поруч і їла смачні пельмені, запиваючи їх кавою з молоком.
Тарас Григорович Шевченко – Музика. Повість.
Але ви, неситі пожерачки бідних сердець наших, в своєму тріюмфі й не помічаєте, як наближається день, і сила ваша щезає, немов прозорий туман, що розстелився над болотом. … Віолончеліст сидів ближче до авансцени, ніж інші музики, неначе напоказ (воно й справді так було). … Довго ми сиділи мовчки; нарешті він промовив: —